АЗБУКА ДЛЯ БАТЬКІВ
- Азбуку виховання повинні знати всі батьки.
- Будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.
- Вас запитують - уважно слухайте, дайте відповідь.
- Говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.
- Дайте можливість дитині виявити самостійність.
- Єдність між педагогами і членами сім`ї - запорука виховання.
- Життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.
- Знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.
- Ігри - запорука здорового фізичного розвитку дитини.
- Корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.
- Любов до рідного краю виховуйте з дитинства.
- Мама і мир - найдорожче для дітей.
- Не говоріть дітям неправду.
- Одяг має бути охайним.
- Прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.
- Розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.
- Стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
- Трудитися навчайте з раннього віку.
- Успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.
- Фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.
- Хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.
- Цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.
- Частіше бувайте з дитиною на природі.
- Шум - ворог здоров`я дитини.
- Щастя і радість дітей - у ваших руках.
- Якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі.
Як правильно хвалити дитину
Похвала потрібна кожній дитині, це просто аксіома, зрозуміла усім батькам. Але хвалити, виявляється, теж потрібно правильно. Що мається на увазі? Про це далі...
Що таке похвала? Це не лише заохочування - це велика підтримка та доказ любові, доказ того, що в тебе вірять, який додає нам впевненості. Буває, батькам складно навчитися хвалити своїх чад, адже багато з нас звикли по житті (не лише у взаєминах із рідними) бачити, в першу чергу, негативні сторони, а позитив ми сприймаємо як щось само собою зрозуміле. Ми різко реагуємо на кожен "проступок" малюка, а ось його старань, успіхів, добрих і "правильних" вчинків наче не помічаємо. Повірте‚ нарешті, що у вас чудова дитина, тоді ви зможете побачити все те, за що варто похвалити, що потрібно підкреслити.
Почніть із простого "ритуалу" - кожного вечора, перед сном, коли вкладаєте свого непосидька в ліжко, скажіть йому, що любите його, що він у вас такий хороший, що з кожним днем він робить все більші успіхи! Ви самі, мабуть, знаєте, які слова тут потрібні, за що ви не похвалили дитину протягом дня. Якщо вам категорично здається, що хвалити немає за що - хваліть за те, чого дитина НЕ зробила, тобто за ті ситуації, коли вона могла повестись нечемно, але не вчинила так: "Ти такий молодець! Сьогодні в пісочниці Петрик забрав твоє відерце, але ти не став сваритися, а спокійно продовжував з ним гратися", - малюк здивується, що ви це помітили і оцінили.
Коли хвалите дитину, не порівнюйте її ні з ким - це провокує непотрібні комплекси. Не потрібно говорити "Ти найкращий", адже у цій фразі вже є порівняння "кращий за інших", скажіть "Ти в мене такий хороший, добрий, щирий, веселий", - тобто ви оцінюєте якості конкретно вашої дитини, не порівнюючи його з іншими дітьми.
Проте й тут важливо не перегнути палку - не хваліть дитину штучно, будьте щирими з нею, порожня похвала шкодить розвитку самостійності. Кожна похвала має базуватися на якомусь вчинку, бо інакше дитина може зробити хибні висновки, що не потрібно старатися, все досягається само-собою.
Відчуйте ту "золоту середину", недостатність у похвалі розвиває в дитині невпевненість і страх, а от її надлишок і необґрунтованість - прищеплює безвідповідальність.
Виховання дитини - непроста справа. Будьте мудрими, прислухайтесь до власного серця і до свого чада – у вас все вийде!
Анкета для батьків «Чи можете Ви?»
А – можу і завжди так роблю.
Б – можу, але не завжди так роблю.
В – не можу.
1. У будь-яку хвилину залишити свої справи і приділити увагу дитині.
2. Радитись з дитиною, не зважаючи на її вік.
3. Зізнатися дитині, що ваші дії стосовно неї були помилковими.
4. У випадку, якщо були не праві, вибачитися перед дитиною.
5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із
рівноваги.
6. Поставити себе на місце дитини.
7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви – добра фея (добрий король).
8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас не зовсім у вигідному світлі.
9. Завжди уникати слів, які можуть поранити дитину.
10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови її гарної поведінки.
11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і вести себе, як захоче.
12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину.
13. Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.
Порахуйте бали:
А – 3 бали, Б – 2 бали, В – 1 бал.
Якщо Ви набрали від 30 до 39 балів.
Ваша дитина – найбільший скарб к вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але й пізнати її, ставитись до леї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних методів виховання. Ви на правильному шляху І можете розраховувати на гарні результати.
Якщо Ви набрали від 16 до 30 балів.
Піклуватися про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але па практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи Ви дуже суворі або занадто м’які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над своїм підходом у вихованні дитини.
Якщо Ви набрали менше 16 балів.
У Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачаєш або знань, або бажання і прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми ралимо Вам звернутися за допомогою до спеціалістів – педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості – дуже складний і відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов’язку приносить людині найбільш моральне задоволення.
Як заохочувати дитину в сім’ї
Пам’ятка для батьків
1. Якомога частіше схвально усміхайтесь своїй дитині і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає.
2. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме й потисне руку.
3. Словесно висловлюйте схвалення що найменшим успіхам своєї дитини, її поведінки.
4. Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні з твоєю думкою» – це формує в дитині самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу і критичність мислення.
5. Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її їх приймати.
6. Формуйте в своїй сім’ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоровлення і т. д.
7. Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки у ваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.
8. Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім’ї.
9. Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім’ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).
10. Якщо хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.
11. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася й обговорити це із нею.
12. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною з вами.
Діагностика темпераменту
Темперамент — одна із основних якостей людини, індивідуальні властивість психіки, що визначає динаміку психічної діяльності людини яка залишається постійно у різному віці.
Властивості темпераменту
Сенситивність — швидкість психічної реакції людини на міцні зо внішні впливи.
Активність — ступінь наполегливості, енергійності людини у досмг пенні певної мети.
Реактивність — ступінь мимовільної психологічної реакції людині на внутрішні та зовнішні впливи однакової сили (погрози, образи).
Співвідношення реактивності та активності — співвідношення впливів навколишнього середовища на психіку й залежність від внутрішнього світогляду людини від мети та поглядів.
Емоційна збудженість — виникнення емоційної реакції від слабкок впливу будь-якого чинника на психіку людини.
Психічний темп — швидкість протікання різних психічних процесії (темп мовлення, руху, запам’ятовування, винахідливість, швидкість ро зуму тощо).
Тривожність — здатність людини відчувати тривогу у різних життєвій ситуаціях, дуже часто без причин.
Екстраверсія — залежність психічної реакції, дій, поведінки людини від зовнішніх впливів на людину.
Інтроверсія — залежність психічної реакції та поведінки від думок, пов’язаних,з минулим або майбутнім.
Товариськість — ступінь інтенсивності спілкування, комунікабельност і людини, широти контактів з оточенням.
Ригідність або пластичність — дві взаємопротилежні якості, які показують ступінь пристосування людини до зовнішніх впливів або ступіні конструктивності поглядів, звичок, поведінки.
Резистентність — ступінь опору втомі, стресам, настрою, іншим впливам.
Поради
щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий стан для них
1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його; не перебивайте, не
показуйте свого страху, відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що 50 даний стан (проблеми) тимчасовий швидко пройде. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодь.
5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які будуть сприяти розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.
7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило Вас у поведінці підлітка.
Деякі поради щодо виховання дуже агресивної дитини
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин - це проблема емоційного і психічного плану. В такому випадку потрібно звертатись до дитячого психотерапевта.
2. Якщо дитина гіперактивна, потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна і войовнича - переконайтесь, чи не ви, або ж батьки провокують таку поведінку. До такої дитини слід бути уважними; роз'яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки з іншими людьми.
4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучати її до «активного слухання», Щоб вона привчалась вербально висловлювати агресію і знімати збудливість та нервовість.
5. Із «кінозалу» (домашнього) - виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насильства, жорстокості.
6. Ні в якому разі не застосовувати фізичне покарання до таких дітей.
7. Роз'єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана конкретною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8. Привчати дітей до самостійного вирішення своїх проблем настільки - наскільки це можливо, без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямовуйте її енергію на щось хороше.
10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми; переконання, а не фізична сила.
«ЗОЛОТІ» правила для батьків першокласників
- Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу.
- Демонструйте любов до дитини незалежно від її оцінок у школі.
- Полюбіть школу, в яку ви віддали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Дитині важко одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, доньці або сину буде набагато легше ввійти в нову життєву ситуацію.
- Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: «А моя дочка дві іноземні мови вивчає, на фортепіано грає, на художню гімнастику ходить!». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні.
- Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про шкільне життя.
- Враховуйте побажання дитини. Адже до школи йде вона, а не ви. Тож варто дослухатися, який вона хоче портфель, пенал, олівці, яка форма їй більше до вподоби, необхідно дати змогу зробити вибір із декількох представлених варіантів відповідно до ваших фінансових можливостей.
- Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, маленьку іграшку, — дозвольте! Але поясніть при цьому, що під час уроку ця іграшка не повинна відволікати чи заважати, і тому, найкращим буде іграшці почекатиперерви у кишеньці рюкзака
- Ще до школи варто з'ясувати нахили малюка і розпочати заняття хореографією, спортом, музикою, малюванням, допомогти спрямовано витрачати енергію до початку шкільного навчання і досягати позитивних результатів у тій справі, що подобається саме йому, а не тільки вам.
- Показуйте, що ви задоволені здобутками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач
- Якщо у школі, яку ви обираєте, першокласники вдень не сплять, а ваша дитина потребує денного сну, не залишайте це питання без уваги. Шукайте школу-дитсадок, де цю умову виконують обов'язково.
- Розвивайте увагу, пам'ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ.
- Учіть дитину висловлювати свої думки, переказувати оповідання, мультфільми, події.
- Розвивайте дрібні м'язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо.
- Аби дитина, переживши ажіотаж 1 Вересня, могла підтримувати позитивний навчальний настрій протягом подальших років, необхідні спільні зусилля — і сім'ї, і громадськості, і, звичайно, школи. Багато в цій ситуації залежить від батьків, адже насамперед вони готують до школи. Радимо мамам і татам бути пильними, особливо впродовж першого періоду навчання.
Здоров’я моєї дитини
Першокласникам найскладніше адаптуватися до нової для них шкільного життя. Перші тижні навчання для них - справжній стрес, що вимагає від організму дуже великої напруги.
Перший раз в перший клас ! З початком шкільного життя у маленької дитини відбувається переоцінка цінностей - малюк поступово втрачає дитячу безпосередність в поведінці, у нього змінюється мислення.
Для здоров'я дитини навчання в школі стає серйозним випробуванням на міцність. Вступ до школи, новий режим виявляється для дитячої свідомості та організму потужним стресом - на адаптацію до нього йде дуже багато сил. Саме у вересні та жовтні багато першокласників хворіють, скаржаться на головні болі і втома.
Далі йде етап нестійкого пристосування, коли організм дитини знаходить прийнятні реакції на нові умови. А потім він вже остаточно пристосовується до навантажень і реагує на них з меншою напругою.
Батькам, чия дитина пішов в перший клас , необхідно допомогти йому пережити складний адаптаційний період без втрат для здоров'я. Як же це зробити?
1. Не у всіх дітей вистачає можливостей для швидкої адаптації до школи - досить часто виникають порушення, які відіграють істотну роль у розвитку прикордонних нервово-психічних розладів (порушення сну і апетиту, примхливість і дратівливість, швидка стомлюваність, тривожність), аж до психічних патологій. Щоб полегшити ситуацію, потрібно регулярно розмовляти з дитиною про те, навіщо потрібно вчитися, що таке школа, які у школі існують правила. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі, поясніть їх необхідність і доцільність, розвивайте у дитини навички спілкування.
2. Харчуватися дитина-першокласник повинен повноцінно. У його раціоні повинні бути присутніми білки (м'ясо, риба, сир, яйце), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки.
3. Режим дня дитини повинен суворо дотримуватися - розпорядок, що повторюється день у день, допоможе йому швидше адаптуватися до нового режиму. Тривалість сну першокласника повинна становити мінімум 9-10 годин на добу. А якщо ваш першокласник - шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину.
4. У перші місяці навчання в шкіл є має відбуватися без додаткових навантажень, так що почекайте віддавати дитину в розвиваючі секції. Повноцінний відпочинок на цьому етапі важливіше, тому хай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, не менше 2 годин на день.
5. Важливо розвивати у дитини дрібну моторику рук (ліплення, малювання, конструювання) - це допоможе йому швидше освоїти навички письма, стане стимулом для розвитку інтелектуальних функцій.
6. Велике значення має профілактика порушень зору. Не дозволяйте першокласникові дивитися телевізор ближче ніж з 3-5 метрів, і обов'язково за наявності освітлення. В ідеалі дитина не повинна витрачати більше 1 години на день на перегляд телевізора, а на комп'ютер - більше 30 хвилин.
7. Дитину необхідно навчити підтримувати особисту гігієну, адже в школі йому доведеться торкатися перил, дверних ручок та інших предметів загального користування. У нього має увійти у звичку мити руки перед їжею і після відвідин туалету.
8. Не пропускайте труднощі, можливі у дитини на самому початку його шкільного життя. Якщо у нього, наприклад, виникли логопедичні проблеми, постарайтеся справитися з ними на першому році навчання.
9. Дитину потрібно обов'язково підтримувати в його прагненнях. У кожній його роботі завжди слід знайти що-небудь, гідне щирої похвали. Така емоційна підтримка найкращим способом позначиться на інтелектуальних здібностях маленького школяра.
Придане першокласника
Свого першокласницю починайте збирати ще влітку, чим раніше - тим краще. У серпні в магазинах і на базарах не проштовхнутися, до того ж все стрімко подорожчає.
Зошити, підручники, книжки, папки, альбоми, обкладинки, ручки, гумки, олівці - це тільки частина приданого першокласника. При покупці всього цього треба враховувати, по-перше, вимоги школи, в яку ви подаєте документи, а по-друге, смак вашої дитини. Тому нехай вже він разом з вами походить по магазинах, навіть якщо дуже цього не любить. Зате буде куплено саме те, що йому подобається.
Перш за все, в рюкзаку будуть лежати три підручники: з мови, математики та читання. Ситуація з підручниками в школах може бути самою різною. Зазвичай їх видають у шкільній бібліотеці, але, за словами вчителів, кожен рік кому-небудь не вистачає. Батькам доводиться терміново докуповувати. Так, що будьте готові.
Якщо ваша дитина навчається у мовній школі, то з початку другого півріччя чи з другого класу додасться підручник з іноземної мови та три або чотири папки: одна для зошитів, інша для листочків, третя для додаткових матеріалів з іноземної мови.
Школяреві необхідний пенал, в якому неодмінно повинні лежати:
2 сині ручки,
2 простих олівця,
гумка
стругалка
лінійка.
Додайте до цього
щоденник (блокнотик з датами), обгортки, зошити в похилу лінійку та клітку, зошити на друкованій основі
спорядження для уроків праці (клей, пластилін, ножиці, кольоровий папір, кольоровий картон, папка і т.п.),
для уроків малювання (набір гуашевих і акварельних фарб, пензлики, альбом та інша канцелярія),
фізкультурну форму,
змінне взуття,
пакетик зі сніданком і воду в пляшці (мало хто з батьків довіряє безкоштовним шкільним сніданкам, та й у будь-якому випадку на цілий день вони наситити не можуть),
і ви отримаєте приблизне уявлення про « вантаж знань », який буде відтепер тиснути на плечі вашої дитини. Так, що по можливості намагайтеся проводжати його в школу і зустрічати з неї, вважаючи нести набитий рюкзак.
Але батьки відразу задаються питанням: рюкзак або портфель. А може бути, сумочку? Але треба враховувати і медичні вимоги. Фахівці беззастережно віддають перевагу рюкзака або ранця, який носиться на двох плечах. Маса його не повинна перевищувати 700 м., а навантаженого (для початкових класів) - 2 кг. Ще він повинен мати кілька самих різних за формою і розміром відділень для письмового приладдя, для підручників і альбомів, для змінного взуття, для ключів і проїзного квитка. Не варто постачати малюка цілою купою додаткової пакетиків і сумочок - все повинно лежати в рюкзаку.
У чому відправляти малюка до школи? У багатьох школах введена шкільна форма, яка складається з брюк або спідниці і піджачка. У кожній школі існує свій «корпоративний» колір або фасон. Тому батькам доведеться виходити з вимог школи. Але запастися кількома речами все ж таки варто.
Спробуємо скласти гардероб дівчинки:
Хоча б один костюм (це може бути шерсть, габардин або твід);
Сарафан або спідниця з грудкою на бретелях;
Штани;
Жилет.
Плюс так звані дрібниці: різнокольорові футболки, блузки, водолазки. Це достатній набір речей, щоб забезпечити комплектність гардеробу, а далі фантазія, настрій і погода підкажуть варіанти. Можна купити і платтячко, наприклад: чорне. Воно дозволить розширити можливості гардеробу наприклад: сукня з жилетом або піджаком.
Для хлопчика гардероб повинен складатися з таких речей:
2 - 3 пари штанів: темні і світлі, на зиму і літо ;
піджак;
пара светрів;
обов'язково один костюм і метелик або краватка;
3 - 4 сорочки, футболки водолазки тощо
Крім того, і дівчинці і хлопчику необхідний костюм для спортивних занять.
Пам'ятка батькам першокласника
1. Однаково не праві як ті батьки, які надають першокласникові повну самостійність, так і ті, які встановлюють тотальний контроль за всією його діяльністю.
«Уроки задають тобі, ти їх і роби», - заявляє втомлена мама, приходячи з роботи пізно увечері. Почувши подібну фразу, дитина відчуває ваше глибоке байдужість до своїх потреб.
«Ну, що нам сьогодні задано?» - Запитує бабуся, розпаковуючи портфель і гортаючи сторінки підручника. У такій ситуації першокласник скоро прийде до висновку, що навчання більше потрібна дорослим, і вони самі все зроблять, нічого навіть напружуватися.
Кращий варіант - сидіти поруч з дитиною, спостерігати за його роботою, бути готовим допомогти, але не втручатися без його прохання. Після виконання завдання спокійно запитаєте дитини, чи задоволений він своєю роботою, що вийшло добре, а що - не дуже.
2. За уроки потрібно сідати за годину-півтори після повернення зі школи , коли дитина вже злегка відпочив, але ще не встиг перевозбудіться від домашніх ігор і розваг.
3. Між виконанням уроків слід робити перерви. 15-20 хвилин занять - 5 хвилин відпочинку.
4. Чергуйте усні і письмові завдання. Починайте приготування уроків з найбільш трудомістких або тих, що даються дитині важче за інших.
5. Дуже важливо привчити дитину до самоконтролю. Після виконання завдання попросіть сина чи дочку перевірити написане. Якщо він сам знайшов і виправив помилку - обов'язково похваліть! Лише коли самоперевірка увійде в звичку, можна припинити нагадувати.
6. Помилки дитини не повинні вас дратувати, виявіть максимум терпіння.